Лугова Юлія Іванівна

Сестра медична старша закладу дошкільної освіти, сестра медична з дієтхарчування, медичний стаж роботи - 10 років

Закінчила Куп'янський медичний коледж (лікувальна справа - фельдшер);

Харківську державну академію фізичної культури (спеціаліст-реабілітолог);

Пройшла підвищення кваліфікації "Дієтотерапія та лікувальне харчування"

Життєве кредо: "В здоровому тілі - здоровий дух" (від лат. sit mens sana in corpore sano)

Медичне обслуговування в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до:

· Закону України «Про дошкільну освіту» (ст. 34);

· Постанова Кабінету міністрів від 20.05.2020 №392, від 11.03.2020 №211, постанови МОЗ України «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладі дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням короно вірусної хвороби»

· Положення про дошкільний навчальний заклад (п. 30 – 32, 40);

· Постанова кабінету Міністрів України від 14.06.2002№826 "Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах",

· Спільний наказ МОН та МОЗУкраїни від 30.08.2005 № 432/496 "Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі",

· Статут дошкільного навчального закладу.

. Наказ МОЗ України від 24.03.2016№234 "Про затвердження Санітарногорегламенту для дошкільних навчальних закладів",

. Спільний наказ МОН та МОЗ України від 17.04.2016 №298/227 "Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчвльних закладах" (із змінами)

Сестра медична старша ЗДО зобов'язана:

1. Проводити медичні огляди дітей при прийомі в ЗДО та здійснювати медичний контроль за перебігом періоду адаптації;

2. Здійснювати щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань;

3. Оглядати дітей 1 раз на тиждень стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри;

4. Брати участь у плануванні та проведенні обов'язкових медичних оглядів;

5. Проводити аналіз стану здоров'я дітей за результатами обов'язкових медичних оглядів, розробляти план оздоровлення, здійснювати контроль за виконанням рекомендацій фахівців;

6. Складати план проведення профілактичних щеплень та забезпечувати його виконання;

7. Передавати дані про проведені профілактичні щеплення та результати обов'язкових медичних оглядів у лікувально-профілактичні заклади за місцем проживання та спостереження дитини;

8. Інформувати батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати, в тому числі профілактичні щеплення та обов'язкові медичні огляди;

9. Надавати невідкладну медичну допомогу дітям, організовувати їх госпіталізацію у разі наявності показань;

10. Вести облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, дотримуватись правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечувати своєчасне поповнення;

11. Здійснювати постійний контроль за якістю продуктів харчування та готових страв, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування (систематично проводити розрахунок хімічного складу та калорійності харчового раціону);

12. Брати участь у складанні щоденного меню, контролювати закладку і правильність кулінарної обробки продуктів, вихід страв, смакові якості їжі, санітарний стан харчоблоку та проводити щоденний огляд працівників харчоблоку;

13. Здійснювати контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, за проведенням заходів щодо загартування;

14. Забезпечувати контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових інфекцій і харчових отруєнь, отруєнь рослинами та грибами;

15. Здійснювати заходи щодо ізоляції хворих дітей та спостереження за дітьми, які були в контакті з інфекційними хворими, та проводити протиепідемічні заходи в порядку, встановленому МОЗ України;

16. Здійснювати контроль за своєчасністю проходження обов'язкових медичних оглядів працівниками ЗДО;

17. Проводити бесіди та лекції з дітьми, батьками та працівниками ЗДО щодо здорового способу життя, профілактики травматизму, інфекційних захворювань, у тому числі СНІДу та захворювань, що передаються статевим шляхом;

18. Підвищувати свою кваліфікацію.

Для реалізації поставлених задач створені відповідні умови:

Основні вимоги до харчування дітей та підлітків.

Основою всіх життєвих процесів організму людини є постійний обмін речовин між організмом і навколишнім середовищем. Із довкілля людина споживає кисень, воду і харчові продукти. Роль їжі полягає в поповненні енергії і тканинних елементів, необхідних для правильного росту, розвитку і функціонування організму, для забезпечення обмінних процесів, нормального стану здоров’я і працездатності.

Неправильне харчування може призвести до небажаних змін стану здоров’я та віддалених наслідків.

Раціон дитини повинен бути різноманітним та містити всі необхідні речовини: білки, жири, вуглеводи, вітаміни та мінеральні речовини. Співвідношення білків, жирів та вуглеводів для дітей до 10 років повинно складати — 1:1:3, підлітків – 1:1:4. Мінімальний перелік харчових продуктів, які дитина повинна вживати протягом тижня: м’ясні, рибні, молочні продукти, в тому числі кисломолочні, масло вершкове, сметана та тверді сири, яйця, хліб та хлібобулочні вироби (з пшеничного та житнього борошна), овочі, фрукти або ягоди (в тому числі свіжі та сушені), натуральні соки, морепродукти, крупи, бобові, макаронні вироби, олія, а також кондитерські вироби, цукор та мед (в невеликій кількості).

Кількість прийомів їжі для дітей молодшого віку повинна складати 5-6 разів на добу з 3 — годинними проміжками, для дітей старшого віку та підлітків – 4 рази на добу з 4 — годинними проміжками. Розподіл їжі по калорійності протягом доби (при 4-х разовому харчуванні) повинен бути таким: сніданок – 25%, обід 35%, підвечірок – 20%, вечеря – 20%.

У разі наявності у дитини хронічних захворювань чи ознак надлишкової ваги необхідно звернутись за порадою до лікаря (краще лікаря-дієтолога) для формування дієти відповідно до стану здоров’я дитини.

Пам’ятайте, за даними ВООЗ – 68-74% всіх хвороб пов’язані зі способом життя людини, в тому числі харчуванням, а у дитячому віці закладається фундамент здоров’я на все життя.

Будьте здорові та не хворійте!

Здоровий спосіб життя – запорука довголіття

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), «Здоров’я – це стан фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів».

Здоров’я – найцінніше, що ми маємо. За даними ВООЗ, здоров’я людини на 50-55 % визначається умовами і способом життя, на 25 % — екологічними умовами, на 15-20 % обумовлено генетичними факторами і лише на 10-15 % — медичною допомогою.

Здоров’я потрібно загартовувати та зберігати. Важливе значення у підтримці здоров‘я має спосіб життя, формування якого залежить від нас самих, наших переконань і світоглядів.

Здоровий спосіб життя– це спосіб життя раціонально організований, активний, трудовий, що загартовує і, в той же час, захищає від неблагополучних дій оточуючого середовища, що дозволяє до глибокої старості зберігати моральне, психічне та фізичне здоров’я. Науковці пропонують різні підходи до визначення чинників здорового способу життя. Як основні чинники традиційно виділяють: позитивні для здоров’я звички, раціональний розпорядок дня, профілактичні заходи, правильне харчування, оптимальний руховий режим.

Крім того, не варто недооцінювати також важливість психоемоційного стану людини і його вплив на фізіологічний стан. У зв’язку з цим деякі автори виділяють додатково такі аспекти здорового способу життя, як емоційне самопочуття (психогігієна, вміння справлятися з власними емоціями, проблемами); інтелектуальне самопочуття (здатність людини пізнавати і використовувати нову інформацію для оптимальних дій в нових обставинах; позитивне мислення); духовне самопочуття (здатність встановлювати дійсно значимі, конструктивні життєві цілі, прагнути до них і досягати їх).

Особливе місце в режимі здорового способу життя належить розпорядку дня, певному ритму життя та діяльності людини. Режим кожної людини повинен передбачати певний час для роботи, відпочинку, прийому їжі, сну. Розпорядок дня в різних людей може й повинен бути різним в залежності від характеру роботи, побутових умов, звичок і схильності, однак і тут повинен існувати певний добовий ритм і розпорядок дня. Необхідно передбачити достатній час для сну, відпочинку. Перерви між прийомами їжі не повинні перебільшувати 5–6 годин. Важливо, щоб людина спала та приймала їжу завжди в один і той же час.

До профілактичних заходів можна віднести:регулярні медичні обстеження, запобіжні щеплення, знання симптомів захворювань, загартовування. Широко відомі різноманітні способи загартування – від повітряних ванн та ходьби босоніж до контрастних душів та обливання холодною водою. Корисність цих процедур не викликає сумніву. Основні принципи їх правильного застосування такі: систематичність і послідовність; врахування індивідуальних особливостей, стану здоров’я та емоційних реакцій на процедуру.

Наступною складовою здорового способу життяє раціональне харчування. Коли про нього йде мова, слід пам’ятати про два основних закони, порушення яких небезпечно для здоров’я.

Перший закон – рівновага енергії, що отримується та витрачається. Якщо організм отримує енергії більше, ніж витрачає, тобто якщо ми отримуємо їжі більше, ніж це необхідно для нормального розвитку людини, для роботи та хорошого самопочуття, – ми набираємо зайву вагу. Зараз більше третьої частини населення нашої країни, включаючи дітей, має надмірну вагу. Причина одна – надмірне харчування, що в результаті приводить до атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, гіпертонії, цукрового діабету, цілого ряду інших недугів.

Другий закон – харчування повинно бути різноманітним і забезпечувати потреби в білках, жирах, вуглеводах, вітамінах, мінеральних речовинах, харчових волокнах. Багато з цих речовин незамінні, оскільки не утворюються в організмі, а надходять тільки з їжею.

Оптимальний руховий режим– ще одна надзвичайно важлива умова здорового способу життя. Його основу складають систематичні заняття фізичними вправами й спортом, що ефективно вирішують задачі зміцнення здоров’я та розвитку фізичних здібностей, а також збереження здоров’я й рухових навиків, посилення профілактики неблагополучних вікових змін. При цьому фізична культура та спорт виступають як найважливіший засіб виховання. Основними якостями, що характеризують фізичний розвиток людини, є сила, швидкість, спритність, гнучкість і витривалість. Для ефективного оздоровлення та профілактики хвороб необхідно тренувати й вдосконалювати в першу чергу найціннішу якість – витривалість зі сполученням загартування та іншими компонентами здорового способу життя, що забезпечить організму надійний щит проти багатьох хвороб.

Підсумовуючи, варто зазначити, що актуальність здорового способу життя викликана зростанням і зміною характеру навантажень на організм людини у зв’язку з ускладненням суспільного життя, збільшенням ризиків техногенного, екологічного, психологічного, політичного і військового характеру, що провокують негативні зрушення в стані здоров’я людей. Здоровий спосіб життя є передумовою для розвитку різних аспектів життєдіяльності людини, досягнення нею довголіття та повноцінного виконання соціальних функцій, для активної участі у трудовій, громадській, сімейно-побутовій формах життєдіяльності.

БАТЬКАМ

5 ОСНОВНИХ РЕЧЕЙ, ЯКІ МАЮТЬ ЗНАТИ БАТЬКИ ПРО КОРОНАВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ COVID-19 ТА ПРО ТЕ, ЯК РЕАГУВАТИ, ЩОБ УБЕЗПЕЧИТИ СВОЮ РОДИНУ ВІД ХВОРОБИ.

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

ЩО РОБИТИ:

· попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар

· нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук)

· попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки

· просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується

· посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення

· важливо уникати місць масового скупчення людей

ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.

ЩО РОБИТИ:

у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

· мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук

· під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя

· не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними

· не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження.

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

ДІТЯМ

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ щодо запобігання захворюваності на грип та інші ГРВЗ

1. Під час високого ризику захворювання на ГРВЗ не відвідуйте місця, де можливе велике скупчення людей.

2. За можливості зведіть до мінімуму поїздки у громадському транспорті.

3. Остерігайтеся близького контакту з людьми, які мають симптоми грипу або інших ГРВЗ.

4. Часто мийте руки з милом. Якщо немає такої можливості, використовуйте спеціальні засоби для оброблення та знезараження рук.

5. Не торкайтесь слизових оболонок очей, носа, рота немитими руками.

6. При чханні та кашлі прикривайте рот одноразовою хустинкою. Забезпечте дитину такими хустинками.

7. Часто провітрюйте приміщення вдома та на роботі.

8. Уникайте поцілунків, обіймів, рукостискань тощо.

9. Не допускайте переохолодження або перегрівання організму.

10. Змащуйте слизові оболонки носа оксоліновою маззю.

11. Проводьте щоденне вологе прибирання кімнат.

12. Організовуйте собі та дитині повноцінне, вітамінізоване харчування з достатньою кількістю природних джерел вітаміну С (свіжі овочі та фрукти) та фітонцидів (часник, цибуля, імбир тощо).

13. При погіршенні самопочуття залишайтеся вдома, не займайтеся самолікуванням — викличте лікаря для обстеження та призначення ефективного лікування.

14. При появі ускладнень захворювання на грип у вас чи вашої дитини не зволікайте. Організуйте госпіталізацію з метою отримання кваліфікованої допомоги медиків.

Насамперед, з метою недопущення поширення випадків COVID-19, на робочих місцях має постійно проводитися профілактична дезінфекція робочої зони. Дезінфекція робочої зони виконує одну із найважливіших функцій в профілактиці інфекційних захворювань серед працівників. Від якості дезінфекційних заходів, проведених на робочих місцях, залежить здоров'я і життя багатьох працівників.

Дезінфекція - це комплекс заходів, спрямованих на знищення збудників інфекційних захворювань на об'єктах навколишнього середовища з метою розриву механізму передачі інфекцій, тобто на шляхах її передачі від джерела інфекції до чутливого організму.

Одним із головних чинників передачі коронавірусу SARS-CoV-2?вважають об'єкти навколишнього середовища, на яких можливе їх тривале виживання й накопичення. Для того, щоб розірвати механізм його передачі, всі потенційно заражені об'єкти навколишнього середовища мають підлягати якісному очищенню та дезінфекції.

Профілактична дезінфекція проводиться систематично в місцяхймовірної присутності джерела збудника - хворого або "здорового" носія в лікувально-профілактичних установах, харчових виробничих підприємствах, готелях, закладах громадського харчування тощо. Така процедура допомагає запобігти поширенню й накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.

Правила проведення дезінфекції в повсякденному житті:

Дезінфекцію треба проводити після якісного миття (вологого прибирання). Суворе дотримання інструкції із застосування; Наявність всього необхідно для проведення заходів, у т.ч. засобів індивідуального захисту при необхідності; Чітке дотримання правил безпеки роботи деззасобами. Дотримання гігієни рук - один з основних заходів профілактики інфекції!

Миття рук з милом : -тривалість процедури - 20-40 с.; вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою; обов'язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

Обробка рук спиртовмісним антисептиком:

Спиртовмісний антисептик для рук - розчин із вмістом спирту 60-80 відсотків або 2 відсотки хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як "антисептик для рук", наприклад настій ромашки або розчини із 40 відсотками вмістом спирту, не є такими); антисептик має пакривати всю поверхню шкіри рук(в середньому на одну обробку слідвикористовувати 3 мл. розчину, а це 24-27 "пшиків" кишеньковим диспенсером, тому рекомендвано його просто наливати в долоню); тривалість обрабки - близько 30 с.; особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду); у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщини шкіри; контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всерединну).

З метою запобігання небезпечних випадків при використанні деззасобів: -перед початком роботи перевіряють наявність комплекту спецодягу, рукавичок, засобів ідивідуального захисту, тощо. -забороняється залишати без догляду дезінфекційні розчини та засоби; -забороняється вживати їжу, пити, палити під час проведення дезінфекційних заходів; -забороняється довіряти проведення заходів стороннім особам або тим, що не мають підготовку.